Голова “Текстиль-Контакт” розкритикував новий закон, що дозволяє прогули при невиплаті зарплатні

 

Голова холдингу “Текстиль-Контакт” Олександр Соколовський в інтерв’ю телеканалу “2+2” висловив своє ставлення до щойно затвердженого законопроекту, який дозволить працівникам не виходити на роботу на 16-й день затримки заробітної плати.

Попри те, що група компаній “Текстиль-Контакт” увійшла до двадцятки найкращих роботодавців України та довела своє відповідальне ставлення до обов’язків перед працівниками навіть в умовах форс-мажору, її керівник вважає легалізацію прогулів непотрібною і навіть шкідливою.

“Я вважаю цей закон непродуманим і популістичним. Кожен роботодавець зі своїми працівниками розбереться сам. Даний закон тільки додатково ускладнить життя, і інвест-клімат від нього не покращиться”, – вважає голова “Текстиль-Контакт”.

Своїм баченням проблеми поділилася з телеканалом і директор по роботі з персоналом однієї з фабрик холдингу “Текстиль-Контакт” Олена Бондаренко. На запитання, скільки вона сама могла б пропрацювати на підприємстві із затримкою зарплатні, вона не змогла назвати точний термін та зазначила, що це питання розуміння ситуації та довіри до керівництва.

Олена була серед фахівців донецького підприємства “Текстиль-Контакт” з виробництва та продажу тканин, яке у 2014 році припинило роботу через військові дії на Донбасі. Разом з багатьма мешканцями регіону вона була змушена тікати від війни та облаштовуватися на новому місці. Жінка отримала роботу в іншому підрозділі холдингу. Заробітну плату працівники “Текстиль-Контакт” навіть у тих обставинах отримали у повному обсязі.

У Мінсоцполітики напередодні затвердили законопроект, який дозволятиме легальні оплачувані прогули через невиплату заробітної плати понад 15 діб. Закон стосуватиметься усіх роботодавців, включно з держустановами та підприємствами-банкрутами. Виняток становитимуть лише військові, поліцейські та рятувальники.
Згідно з законопроектом, якщо роботодавець затримує і аванс, і зарплату, на 16-й день працівник зможе не виходити на роботу, допоки з ним не розрахуються не лише за період заборгованості, а й за дні оплачуваного прогулу. Зберігаються також усі розрахунки з Пенсійним фондом та інші відрахування на кожного працівника. За два дні до припинення роботи потрібно письмово повідомити адміністрацію, щоб не дати приводу для звільнення.

Автори законопроекту переконані, що таким чином надійніше будуть захищені права робітників, які зрівняються у правах із іншими учасниками ринкових відносин. На сьогодні для тих, хто не отримує зарплатню та мусить все одно виходити на роботу, основними важелями впливу є судові позови та акції протесту.
Минулого року в українській промисловості заборгованість за зарплатнею становила понад 1 млрд гривень.