Минулого року в Китаї притягнули до відповідальності за корупцію 621 тис. осіб. І ніхто не створює там щороку нові антикорупційні органи
Олександр Соколовський
Засновник та голова групи компаній “Текстиль-Контакт”
Привіт, інвестори!
В одне вухо всі партії перед виборами навперебій обіцяють залучити в Україну інвестиції! І кажуть, що створять усі умови для цього. Щоправда, як правило, без конкретики. А в інше – тільки й чую від різних бізнесменів стогнання, що цього року як ніколи активізувалися всілякі силовики.
Хтось вважає, що вони відчули загрозу й вирішили поколядувати на доріжку. Хтось каже, що це тільки початок і буде ще гірше. І силові структури називають найрізноманітніші. Я вирішив накидати в одній табличці, про кого з них чути найчастіше, хоч це далеко не все.
А ще додам кілька прикладів “ефективності” роботи силовиків:
за весь 2018 рік за рішенням суду у корупціонерів конфіскували до бюджету аж 140,6 тис. грн (приблизно $5 тис.)! Джерело – лист Державної казначейської служби. Гроші отримали за бюджетною статтею, до якої входять як конфісковані безпосередньо кошти, так і кошти, отримані від реалізації майна, конфіскованого за рішенням суду за вчинення корупції. А план уряду на 2018 рік був конфіскувати у корупціонерів і повернути в бюджет 4,7 млрд грн;
за інші злочини, не пов’язані з корупцією, за рік конфіскували 78 млн грн (зокрема митниця реалізувала конфіскату на 13 млн грн, валюти конфіскувала на 37,6 млн грн. Інші силовики реалізували конфіскованого на 3,8 млн грн і грошей вилучили в бюджет ще 23,6 млн грн);
протягом перших трьох років існування НАБУ в бюджет повернуто 360 млн грн з витратами на утримання бюро 2 млрд грн. Це цифри від директора НАБУ Артема Ситника, а головна причина неефективної роботи, за його словами, – війна з ним СБУ і САП;
у 2018 році інспектори Держслужби з надзвичайних ситуацій здійснили 76 300 перевірок компаній, Держспоживслужби – 21 700, Держслужби з питань праці – 17 000, Державної екологічної інспекції – 10 200, Управління державного архітектурно-будівельного контролю – 3600, ДФС – понад 8500 перевірок компаній;
кількість клопотань до суду на проведення обшуків і тимчасового допуску до речей і документів із 2012 року зросла з 10 тис. до 257 тис. у 2017 році! Крім того, кількість клопотань на проведення обшуків житла та іншої власності протягом цих років зросла з 2645 до 118 884. Водночас сама Генпрокуратура визнала, що до суду із сотень резонансних справ дійшло лише кілька! А враховуючи, скільки у країні суб’єктів господарювання, можна стверджувати, що кримінальними провадженнями накрило якщо не всіх, то більшість підприємств!
Прокуратурі й напружуватися не треба, щоб усіх нас “тримати на гачку”. Суд, який задовольняє ці клопотання, за рідкісним винятком, став просто формальністю. А для слідчих – рішал роздолля – реєструють будь-який абсурд (для відкриття кримінального провадження досить неперевіреної заяви від кого завгодно у прокуратуру, без проведення 10-денного дізнання, як це було у старому КПК), а потім відбувається тиск: обшуки, НСРД (негласні слідчі розшукові дії) та інше.
Крім того, усі вже спробували принади інновацій, пов’язаних із можливостями прокуратури “гратися” оголошенням про підозру. Усе зав’язане на прокурорі: захоче – підозрюваний вийде на санкцію за статтею, що передбачає взяття під варту, а не захоче – то під заставу! І хоч багато активних бізнесменів звикли до того, що вони роками під завислими кримінальними провадженнями, але енергії та інвестиційних настроїв це не додає… А для інвестицій потрібен драйв і настрій, повірте!
То, може, фінансування замало? Порівняймо.
На 2019 рік видатки бюджету на оборону (отримує Міноборони й підлеглі йому структури) – це 108,9 млрд грн, що в умовах воєнних дій цілком виправдано.
На інших силовиків (МВС, Нацполіцію, ДП, МНС та інших) витрати бюджету-2019 цілком можна порівняти з військовими – 103 млрд грн. Водночас щороку ці витрати зростають приблизно на 10–20%.
Тільки от чомусь підвищити службові оклади митникам, починаючи із затверджених цього місяця ганебних 3810 грн пересічному інспектору до 7190 грн – начальнику поста, грошей у бюджеті немає! І, як каже новий начальник митної служби Максим Нефьодов, не буде і з 2020 року! Чи варто дивуватися, що втрати бюджету від контрабанди оцінюють у сотні мільярдів гривень на рік? Чи повіримо довідці Одеської митниці, що у травні 2019 року вони перевірили 3582 контейнери (скануванням, переважуванням і вивантаженням з оглядом) і за весь місяць не виявили жодного порушення?
Додам, що в силових структурах (без ЗСУ!) служить приблизно 600 тис. осіб. І робота їхня для платників податків однозначно неефективна. Ефективно вони працюють на вирішення завдань великих фінансово-промислових груп і політиків-кураторів та заодно не забувають своїх інтересів – наїздів на замовлення й “обілечування” тіньовиків (а попутно тримають у напрузі “білий” бізнес, щоб тіньовикам туди не хотілося).
Й у всі часи за всіх правителів найдругорядніше завдання силовиків – змусити всіх жити за законом!
Подивимося, як після виборів у ВР діятиме президент Володимир Зеленський і чи не виявляться жартом його обіцянки – наприклад, це, цитую: “Почнемо з декомерціалізації СБУ. Зараз цим займається Іван Баканов, а щойно буде сформовано нову Раду, я думаю, що найближчим часом ми запропонуємо невідкладно позбавити СБУ не властивих їй функцій. СБУ має боротися зі шпигунами і диверсантами, а не займатися бізнесом”.
Цікавим є приклад Китаю, де шість років тому оголосили курс на тотальну боротьбу з корупцією. І хоч Китай за населенням, територією і ВВП некоректно порівнювати з Україною, ось кілька цікавих цифр:
621 тис. осіб притягнули до відповідальності за корупційні правопорушення минулого року в Китаї;
1335 корупціонерів-утікачів повернула в Китай влада Піднебесної минулого року;
$92 млн повернули в китайський бюджет протягом перших трьох місяців 2019 року завдяки затриманню чиновників-утікачів;
1,5 млн чиновників було засуджено за корупційні злочини за час правління Сі Цзіньпіна.
І ніхто не створює в Китаї щороку нових антикорупційних органів, які мають стежити за старими органами, що стали корупційними!
Хоча в будь-якій країні боротьба з корупцією – це війна не з причиною, а з наслідком! А причини набагато глибші, і всі ми їх розуміємо. І платники податків – малий/середній бізнес, який є основою добробуту в будь-якій країні, а в Україні він у ролі дійної корови силовиків, – не мають миритися з історично сформованим порядком, коли “всі на гачку” і несплата податків є конкурентною перевагою, яка влаштовує більшість, а вимагати від нової влади визначити причини хвороб суспільства й домовитися про методи лікування, що можуть виявитися вкрай болісними й непопулярними. Але єдиними для всіх!
Жодні кадрові перестановки й нові обличчя на митниці, у СБУ, прокуратурі не допоможуть, якщо не зникне сама можливість корупції! Тільки тоді не потрібна буде ця вічна боротьба.
Наведена мною картинка – це всього лише одна з відповідей на запитання, чому економічно активне населення валить із країни прискореними темпами по дві людини на хвилину. Ще кілька років без кардинальних реформ і з непрофесійним, неефективним державним менеджментом – і побачимо не стагнацію, а падіння виробництва і зростання відтоку інвестицій!
Джерело: ГОРДОН