Як змінилася робота митниці з приходом нової влади

Олександр Соколовський

Засновник та голова групи компаній «Текстиль-Контакт»

Коли виникають проблеми на стику бізнесу і влади, зазвичай намагаюся терміново реагувати і оперативно «виносити сміття з хати» в фб. Коли ж потрібно сказати дякую за вирішення проблеми, зазвичай ніхто не поспішає, і я тому не виключення.

Почну з того, що на початку року я розповідав про те, що з січня у всіх імпортерів сировини (тканини, трикотажні полотна, пряжі та ін.) Виникли системні проблеми, які раніше, звичайно, теж траплялися, але епізодично (і не тільки у нас в галузі, як виявилося). Чомусь замість боротьби з контрабандою почали створювати проблеми легальному бізнесу, намагаючись підняти вартість закуповуваної сировини, заявлену в деклараціях при розмитненні. Хоч нам і так з кожним роком все важче конкурувати з «тінню», а тут ще й все у всіх просто встало. Хто не згоден сплатити до бюджету більше, ніж треба – 100% огляд і наступні судові розгляди. До речі, в 99% випадків потім суди визнають рішення про підвищення митної вартості неправомірним! Але при цьому як сніжний ком зростають витрати – щоб не платити за простій контейнера оформляємо за завищеною вартістю, зустрічні перевірки з постачальниками, суди і лабораторні випробування йдуть довго, а потім ще спробуй вибити свої гроші назад навіть маючи судове рішення і виграну апеляцію!

При цьому підприємства з багатьма своїми постачальниками працюють роками і десятиліттями, ні в яких митних порушеннях помічені не були і просять тільки одного – не затримуйте «швидкопсувні» сезонні вантажі і не змушуйте нас платити більше! Існує пост аудит. Перевіряйте на здоров’я, якщо є сумніви, ми нікуди не дінемося, нас всі знають, ось вам список від Укрлегпром – багато на ринку з 90-х років і всі дорожать репутацією не менш, ніж капіталом! А якщо хочете реально боротися з контрабандою, то фокус перевірок змістіть на відомих усім мінімізаторів і фірми-одноденки.

Логістика у імпортерів тканин зазвичай передбачає проходження пункту пропуску – Одеський порт, а потім митне оформлення на різних постах, наприклад у Києві. І ось з початку року до жовтня замість належних 4 годин оформлення займало 30-40 днів, а іноді і понад 2 місяці. Тому що йшов 100%-й відбір усіх без винятку зразків в Одесі, потім повторний у пункті розмитнення.

До результатів експертизи одержувач може або вивантажити вантаж на тимчасове зберігання або заплатити за максимальною ставкою мито і ПДВ, і за тимчасовою декларацією забрати на зберігання до себе на склад. Що і доводилося робити, в результаті чого у кожного сумлінного імпортера вимивалися мільйони гривень на переплати по ПДВ і мит. Які потім рано чи пізно повернуться, але спробуйте попрацювати без оборотки …

Додам до цього, що вивантаження і огляд з відбором зразків в Одесі це:

– додаткові витрати ~ в 500-600 $ на вантаження-вивантаження і простій контейнера;

– додаткові 50 $ в день за простій автотранспорту;

– найчастіше забруднені під дощем і в грязі тканини, непридатні потім для замовників;

– втрати до 2 м., А іноді і більше на кожному відрізаному з контейнера артикулу, а їх в контейнері можуть бути десятки або сотні (і це неможливо проконтролювати, кому з «різьбярів» чого знадобилося на костюм, кому на штору …) ;

– у разі щільного завантаження відправником контейнера текстилем у вакуумній упаковці, після відбору зразків рулони вже не поміщаються назад у контейнер і доводиться брати ще одну машину для перевезення до Києва!

– але найцікавіше, що ще один огляд і відбір зразків на лабораторію з тих же рулонів міг статися і в Києві.

Попереднє керівництво митниці всі прохання і благання підприємств і єдиною в країні профільної асоціації Укрлегпром гордо ігнорував. А т.зв. «Лист Власова» зобов’язував інспекторів розмитнювати тканини не за контрактною вартістю (в середньому це 2,4-3,8 $ за кг), а виходячи з міфічних 10 $ за кг., Та ще й за максимальною мито в 8%, при тому, що мита на більш ніж 98% сировини йдуть від 0 до 4%. Це не давало «білим» імпортерам (яких за різними оцінками до 20%) шансів на виживання в змаганні за ринок з відомими всім контрабандистами. У результаті за даними Держкомстату зниження обсягів виробництва в легпромі за перші 10 місяців 2019 – мінус 15% в порівнянні з аналогічним періодом 2018 року!

Після того, як митницю очолив Максим Нефьодов, звернення Укрлегпрому і його учасників пішли вже до нього. І ось в кінці вересня справа зрушила з мертвої точки і 4 жовтня на всі митниці ДФС пішов лист за підписом глави ДФС Дениса Гутенко, де були відпрацьовані критерії ризику для імпортерів і підтримана прозора і однакова для всіх методика. Хочу сказати дякую їм та іншим фахівцям служби, які підключилися до вирішення питання і глибоко розібралися в ньому! Адже пройшло вже півтора місяці і можна робити попередні висновки. Компанія «Текстиль-Контакт», де я засновник, і інші відомі мені сумлінні оператори ринку текстильної сировини, відзначають, що дві ключові озвучені вище проблеми вирішені. І якщо підприємство не потрапляє в «критерії ризику», то немає вже тотального подвійного відбору зразків в Одесі й пункті розмитнення, а також йде відразу остаточне оформлення вантажів без тимчасових декларацій і заморожування оборотних коштів з ними пов’язаних!

Хочеться сподіватися, що в наступному році відбудеться і довгоочікувана уніфікація (вирівнювання) мит для різних кодів ЗЕД! Що вирішить левову частку проблем і зробить економічно безглуздою контрабанду. Сьогодні середня ставка мита на тканину від 0 до 4%, на деякі до 8%, при цьому номенклатура груп 50-55 УКТ ЗЕД включає в себе більше 300 (!!!) найменувань товарних підкатегорій, які навіть фахівець не може відрізнити візуально без лабораторії. А лабораторії перевантажені і досліджують тканину до 2-3-х місяців, причому технології виробництва йдуть вперед і розібратися з кодами їм теж часто проблематично.

Тому з 2018 року Українська Асоціація підприємств легкої промисловості «Укрлегпром» спільно з ДФС розробила законопроект щодо уніфікації митних ставок на сировинну номенклатуру груп 50-59 УКТ ЗЕД. Чекаємо.